Віщий знак

Підсвічує зірниця небо уночі,
Мов поміж хмар хтось з каганцем блукає.
Подзвонюють, погуркують в замках ключі,
Цвіт золотий згори до нас блискає.

Вельмож палати там чи хащі лісові?
Хто й що на вічних небесах шукає?
Корони царські загубилися нові,
Чи папороть у світ цвіте-гукає?

З ліхтариком в руці іду у диво-сад –
Дерева з неба зирять-поглядають,
На спину груші виліз мрійник-виноград,
Грушки і яблука до хмар блискають.

Мабуть, і я на цій, на батьковій землі
Здаюсь для всіх горішних віщим знаком –
У рідному найкращому моїм селі
Дідам ліхтарю в небо сонце-знаком...

Поділитись сторінкою: