Авжеж

А тобі роки - мов опанча:
Взяв собі та й скинув із плеча...
Де ж та сукня в горошки,
Ті очі-волошки,
Де згубилась я - твоє дівча?
Злоязика, стомлена... не та!
На раменах - жорнами - літа...
Ще береш мою руку,
Мовчиш про розлуку...
О, яка нестерпна доброта!..

Приспів:
Авжеж,
Тебе віддам твоїм світам;
Ти йдеш,
Бо світло там, бо щастя там -
Без меж...
Нема в тім кривд ані наруг,
І ти мій друг, і я твій друг...
Авжеж.

Я її угледіла здаля.
Ти спіймав у небі журавля.
Тут і сукня в горошки,
І очі-волошки;
Все про неї знаю... звідкіля?
Я силкуюсь не зчиняти драм.
Я велю всміхатися вустам,
Не кривитись докором;
Йдемо і говорим...
Скільки ще хвилин лишилось нам?!

Приспів.

Поділитись сторінкою: