Пісня перша

У вир нових ідей
Та нових перевтілень,
Від посмішки до втоми
Кожен день несу гірку печаль.
У цьому світі я, як звір,
Не злий, але голодний,
Залишив в твоєму серці
Лише страх і сумління жаль.

Очима п'ю дощі,              |
В Господніх вікнах темно.    |
У тілі відчуття живі,        |
Бо ти від них рванеш,        |
В тобі мужніють ті, напевно, |
Вже ставлять всі,            |
Всі крапки над "і".          | (2)

Всі кажуть бути ніжним,
Всі кажуть бути добрим,
Всі кажуть бути щедрим,
Практичним і холодним.
Це світ, це сон,
Ти з нього врятувався,
Ти вишини не злякався,
Бо зроду не здавався.

О, не питай чому
В мені така турбота,
О, не шукай, ти знаєш,
Та, але не варто,
О, тільки знай,
Я маю все, але нещасний,
Бо ти одна кохаєш так,
Наче безпорадний я...

Запал короткочасний
Закінчив свою дію,
Я зрадив тобі, люба,
Ти ж знаєш, я це вмію.
За те, що ми тілесні,
За те, що ми давно догрались,
За те, що в цьому світі
Нікому у вірності не клялись...

Поділитись сторінкою: