Ой, котилася та ясна зоря з неба

Ой, котилася та ясна зоря з неба
Та й упала додолу.    | (2)

Ой, журилася молода давчина
Та й своєю бідою.     | (2)

Ой, як хто ж мене, молоду дівчину,
Та й проведе додому.  | (2)

Ой, обізвався та й козак молоденький
Та й на воронім коню. | (2)

Ой, гуляй, гуляй, та й, молода дівчино,
Я й проведу додому.   | (2)

Поділитись сторінкою: