На далекій станції

У загравах вранішніх
На далекій станції
Прибувають потяги,
Як щемливі спогади.
Ніби на побачення,
Мчать на час призначення
І хвилюють серденько
Не одне розтерзане.

Приспів:
Запалають цвітом кетяги бузкові,
І в саду моєму вишні зацвітуть.
Замилують серце ранки світанкові,
Спогади щемливі іншу путь знайдуть.

А я пішки росами,
Весняними грозами
Проводжала милого
Почуттям окрилено.
А він швидким потягом
Залишив лиш спогади,
Як черемха веснами,
Що квітує зречено.

Приспів.

Поділитись сторінкою: