Соловки

Іржаво брязкали кайдани
Через віки.
Його ж вели в кривавих ранах
На Соловки.
Та не здалась козацька воля,
Козацький дух,
Хоча вогнем палала доля
Від тих наруг.

Приспів:
Соловки, Соловки,
Нелегкий клятий шлях,
Запеклися віки
У холодних полях.
У мішку кам'янім
Не здавалась душа.
Там і досі літа
Вільний дух Калниша.

Копитом збите чахло літо,
Лилась печаль.
Роки благі, дощами зшиті,
Летіли вдаль.
Холола правда у руїнах
Від горя й сліз.
Калниш в пітьмі за Україну
Щодня моливсь.

Приспів.

Свічею капали зірниці,
Літа пливли.
Гноїли волю у в'язниці,
Та не змогли...
Бо не зламать козацьку волю,
Козацький дух,
Хоч зуби стиснувши до болю,
Мовчали вслух.

Приспів.

Поділитись сторінкою: