Ах, ця червона горобина

Ах, ця червона горобина
На цій осінній жовтизні.
На тебе я дивлюсь, любимий,
Тепер уже зі сторони.
Зі сторони років прожитих
Так швидкоплинного життя,
Яким, як нашим росам в житі,
Назад нема вже вороття.

Як ластівки, летять листочки
З моїм коханням по путі;
Та є ще мить, щоб очі в очі,
Ще слів нема "прощай-прости".
Іще чіпляється за пам'ять
Щасливих днів весняний грім,
Коли любов бродила з нами,
Укривши нас крилом одним.

Ті ластівки в маю вернуться,
Лишивши в ірії любов,
Над горобиною зів'ються,
І я про все згадаю знов...
Ах, ця червона горобина
На цій осінній жовтизні!..
На тебе я дивлюсь, любимий,
Із невертання сторони.

Поділитись сторінкою: