Дощик накрапає, на камені слизько

Дощик накрапає, на камені слизько,
Гей, добре тому жити, що кохання близько!   | (2)

Близько воно, близько, та ще й недалечко −
Гей, через сад зелений, через озеречко.     | (2)

А я в тому саду терни порубаю −
Гей, я своє кохання здалека пізнаю!         | (2)

Сивим конем їде, мальована бричка,
Гей, люблять мене хлопці, що я й невеличка. | (2)

Хоч я й невеличка, та ще й небагата,
Гей, в мене кавалєрів щодня повна хата.     | (2)

Щодня повна хата, ще й повнії сіни −
Гей, в мене кавалєри всі лавки засіли!      | (2)

Поділитись сторінкою: