| |
Як не любити цю стежину,
Що йде до Батьківських воріт?
Як не любити рідну Матір,
Яка дала тобі весь світ?
Як не любити тихий вечір,
Коли туман на річку впав?
Як не любити Україну,
Яку сам Бог тобі подав?
Як не любити цю стежину,
Що йде до Батьківських воріт?
Як не любити рідну Матір,
Яка дала тобі весь світ?
Як не любити тихий вечір,
Коли туман на річку впав?
Як не любити Україну,
Яку сам Бог тобі подав?
Рано вранці та я за кермом
Вирушаю в далеку дорогу,
Візьму грудку живої землі,
Щоб забути про смуток, тривогу.
До побачення, рідна земля,
Нареченна у білому цвіті,
Ти ж мені, як сестричка моя,
Як же можна тебе не любити?..
Рідний сину, школярику мій,
Україну по книжці вивчаєш,
Я з дороги пришлю СМС,
Я люблю Україну, ти знаєш.
Передай дорогенькій привіт,
Найріднішій країні у світі,
Як матуся зігріє тебе,
Як же можна її не любити?..
І куди б не летів ти, не їхав, не йшов -
Всі шляхи повертають додому.
Зустрічає мене Україна моя,
Забуваю про смуток та втому.
Мов царівна із золота вся,
Білі яблука медом налиті,
Хліба дасть і вина восени,
Як же можна тебе не любити?..
Кажеш ти, Україна люблю,
Добре слово відлунням озветься,
Пошукай Україну в собі,
Знаєш де, біля самого серця! Поділитись сторінкою: 
| |
