Пісня про Київ

Я Київські кручі з дитинства люблю,
І хвилі, що котять у вічний Дніпро.
Свою непогасну зорю прихилю
Усім на добро!

Приспів:
Дивний Києве мій!
На вечірнім майдані
Сузір'я вогнів розцвіло.
Шлю тобі надію святу
І кохання, кохання,
І серця незгасне тепло!

І Лавру й Софію, як свідків віків,
Я, Києве, внукам своїм заповім,
А цвіт давнини на вітрах не одцвів -
Він в серці моїм.

Приспів.

І плине відлуння далеких століть,
Не гасне минулого вічна свіча,
Дніпро гомонить під крилом верховіть,
Мене зустріча.

Дивний Києве мій, ти - надія остання,
Щоб щастя усіх нас знайшло!
Шлю тобі і віру святу, і кохання, кохання,
І серця незгасне тепло!

Поділитись сторінкою: