Дорога додому

Життя не раз у вихорі крутило,
Одного залишало в чужині.
То гладило, а то болюче било,
Дивилось в очі зрадливо мені.
Вітри шмагали білосніжні крила,
Був птахою та каменем я став.
Лиш мати Бога Господа молила,
Щоб я серед доріг не заблукав.

Приспів:
Повернусь лелекою до рідного гнізда,
У край в якім коріння проростало.
Зустріне радість в нім, і обмине біда.
А ненька, як в дитинстві, приласкає.

Мій шлях осяють зорі вечорові,
Полину поміж сотні – тисяч хмар.
Насняться неньки очі волошкові,
І краю нездоланна сила чар.
Кленовий лист горітиме вогнями,
І в серці забринить дзвінка струна.
Дороги простягнуться рушниками,
Та в отчий дім проляже лиш одна.

Приспів.

Поділитись сторінкою: