Я їду вклонитись родині

Я їду додому знову,
У край, де моя рідня.
Там повні серця любові
Й турботи важкі щодня.
Там душі свої відкривають
Для друзів і для гостей.
Там ще за людей нас мають
І мамина ружа цвіте.

Приспів:
Вертаймось, панове,
До рідного дому,
Де квітне рясне зело.
Вклонімось порогу
І роду святому,
Поки ще живе село.
Поки ще могили
Не позаростали
І нас криниці впізнають.
Вертаймось, панове,
Як совість зосталась,
Як дзвони у скроні б'ють.

Минають літа за літами
І висох п'янкий полин,
Лелека вже не прилітає
Й розтанув з бадилля дим.
Та все ж кличуть зорі сині
В далеке дитинство моє,
Я їду вклонитись родині,
Поки ще родина є.

Приспів.

Поділитись сторінкою: