Десь надходила весна

Десь надходила весна. -
Я сказав їй: ти весна!
Сизокрилою голубкою
У куточках на вустах
Їй спурхнуло щось, усмішкою -
Й потонуло у очах...

Наливалися жита. -
Я сказав їй: золота!
Гнівно брівочки зламалися.
Одвернулася. Пішла.
Тільки довго оглядалася -
Мовби кликала: твоя!

Почали тумани йти. -
Я сказав: не любиш ти!
Стала. Глянула. Промовила.
От і осінь вже прийшла.
Так любить? - кажи. Та швидше ж бо! -
Блиснув сміх їй, мов кинджал...

Зажуривсь під снігом гай. -
Я сказав їй: що ж... прощай!
Враз сердечним теплим сяєвом
Щось їй бризнуло в очах...
Сизокрилою голубкою
На моїх вона вустах!

Поділитись сторінкою: