Ти не моя

Ти не моя, дівчино дорогая!
І не мені краса твоя:
Віщує думонька смутная,      |
Що ти дівчино, не моя!       | (2)

Ти не моя! За личко гарне
Справляє хтось колодія...
Мої ж літа проходять марне,  |
Бо ти, дівчино, не моя!      | (2)

Ти не моя, і брови чорні
Милує інший, а не я
І інший хтось тебе пригорне, |
А ти дівчино, не моя!        | (2)

Ти не моя! - Но що ж я маю?
Чим похвалюсь тобі і я?
Хіба лиш тим, що тя кохаю;   |
Но ти, дівчино, не моя!..    | (2)

Ти не моя, голубко сиза
Щаслива доленька твоя,
Моя ж бо доля нещаслива,     |
Бо, ти дівчино, не моя!      | (2)

Поділитись сторінкою: