Золоте колосся

Спека неможлива тече по жилах,
Вода літрунями додає ще сили.
Красиво, зате красиво!
Соло соловей своє щебече,
Ще не вечір,
А хочеться прохолоди,
Прохолода у моді!

Приспів:
Золоте колосся, вітер віє,  |
Гріє сонце волосся.         |
Млію... Я від спеки млію!.. | (2)

Ковтаєш слину від гарячих дівчат,
А у дівчат всі очі блищать,
Без зупину в голові відпочинок,
Робота то не вовк, але все не йде,
Хочеться в тіньок, аби де на годину
Вмостити спину.

Приспів.

Б'є по скронях сонця промінь,
Кольоровий світ, як на долонях,
Якби не вітер, то загинув би досі,
В носі запахло паленим просом,
Кепка і шорти вже не рятують,
Мізки бунтують, а ноги годують
І пити, постійно хочеться пити.
Полум'я б загасити!
Вранці чекаєш прохолодний вечір,
Сто п'ятдесят раз на день душ на плечі,
Губи в компоті, чоло у поті,
А потім мокрі шмотки на дроті.

Приспів.

Поділитись сторінкою: