Кохання сад

Тулю щоку мою до рути,
Тієї рути, що цвіте,
Щоб пригадати призабуте
І розгадати, що гряде.

Приспів:
Кохання сад, кохання сад,
Не йди у нього, листопад,
Не йди у нього, листопад,
Я так тебе благаю.

Снить сонце зорями щоночі,
А вдень їх губить без жалю,
Щодня дивлюся в твої очі,
Без них у ночі я не сплю.

Приспів.

І сміх, і сонце на долоні,
Вода скипає в небесах,
А я – в очей твоїх полоні –
Блукаю в думах, як в лісах.

Приспів.

Поділитись сторінкою: