Журавка

Журавиться журо-журавка
Не в рідній – чужій чужині,
Як тая вербиченька-мавка
Згорає у думі-іржі...

Приспів:
Не пташка, не ягода згіркла, –
То жінка-журавка-жура –
Калини обламана гілка
В чужині чужій догора...

Не сходить так довго те сонце,
Що вже на Вкраїну зійшло,
І ніч – достигаючий сонях –
Коробить зболіле чоло.

Приспів.

Зозулі дитинства, ой, рідні,
Кому куєте ви літа?!? –
Калина цвіте в Україні,
А цвіт її в'яне в світах...

Приспів.

Поділитись сторінкою: