Україно моя

Спиває джміль нектар із конюшини,
Рожевим світом сходять небеса.
Як я люблю світанки Батьківщини,
Як полонить мене її краса.

Приспів:
Завмираю у слові, що подумки вимовлю зрідка,
Завмираю і чую, як соками бродить земля.
Україно моя – конюшини медовая квітка,
Хай боронять тебе заворожені крила джмеля.
Україно моя!

Джміль золотий літає над ланами,
Життям і житом пахне звідусіль.
До тебе я приходжу, як до мами,
По хліб насущний і правдиву сіль.

Приспів.

Я привітаю друзів у господі,
Мед заясніє сонцем на столі.
Ми вип'ємо у злагоді та згоді,
Хмільний нектар носитимуть джмелі.

Приспів.

Поділитись сторінкою: