Хмаринка

Гляну в небо синє- заздрощі беруть,
Ключ там журавлиний і хмарки пливуть...
Очі закриваю- і я вже не я,
Разом із пташками мчитъ душа моя.

Приспів:
Не Iринка, я тепер хмаринка
Осені дитинка, в небі я живу.
Я - пушинка і сміюсь я дзвінко,
А як схочу, навіть сонце обійму.

Вигляд я міняю сто разів на день:
То конем літаю, то сиджу, як пень.
Вовчиком я рищу, граюсь кошеням,
А то з вітром свищу, мчу я навмання.

Райдугу вітаю, з пташками дружу.
Часу вдосталь маю, в школу не ходжу.
Як, бува, насуплюсь- дощиком проллюсь.
А як схочу супа- в дім я повернусь.

Поділитись сторінкою: