Без назви

назліталися слова,–
кожне в своїм дусі,–
кожне в своїм русі:

вівцями в отари,–
дощинками в хмари,–
гусами на став:

хто слова ті вслухав,–
на серце, не вуха,–
й дослухав, і взнав:

усіх в їхніх волях,–
в вишинах і долах,–
в безсловесних долях:

хто їх поведе,–
вгледить, вбереже,–
хто голос верне:

а Один все знає,–
той Один і може,–
Ім'я Йому Боже:

Він – Найперше Слово,–
Він Є Вірний Всього,–
й найрідніший з того:

бо все – в Однім Дусі,–
у Однім-однюсім,–
Голосі та Слусі:

то злітайтеся, слова,–
до Найстаршого Слова,–
дозбирайтеся, слова!

Поділитись сторінкою: