Над рідною хатою

А зорі над рідною хатою ближче,
І гавкіт собак, і спів солов'я - все миліш,
І вранішні роси примерзлі і випавші з више |
Нагадують серцю, як йшов босоніж.          | (2)

Тут захід не сонця, а теплого друга,
Підхід до чужих, але також людей,
Як їду від дому, лишається туга,           |
Та "ні" відступати від своїх ідей!         | (2)

Я знаю мені кожний день помогають
По життєвих дорогах розносить хліби
Душі предків моїх,                         |
Що у рідній землі спочивають,              |
Материнська любов спасає мене від журби.   | (2)

А зорі над рідною хатою ближче,
І гавкіт собак, і спів солов'я - все миліш,
І вранішні роси примерзлі і випавші з више |
Нагадують серцю, як йшов босоніж.          | (2)

Поділитись сторінкою: