| |
В моєму рідному селі мене любили, знали, поважали,
Там на "йоніці" я грав, мені усі завжди аплодували.
І ось зібрався я й поїхав вже нарешті до столиці,
Бо прочитав в журналі модному, що там живуть великі птиці.
А у столиці, у столиці, у столиці, у столиці
Гарні вулиці і парки, де гуляють молодиці.
У столиці, у столиці, у столиці, у столиці
Люди й гроші, всі хороші, посміхаються щомиті.
Мене там вразила мова, вона є щиро українська,
Там ніде ти не почуєш, щоби хтось казав щось на російській.
На зустріч ти ідеш, і люди посміхаються,
Спитай у них дорогу - і ніхто не налякається.
Манери, виховання - все на вищому рівні,
А я - бовдур неотесаний з якоїсь підворітні.
Спершу сяду на метро, нехай мене там побачать,
Шукав в вагоні кондуктора - і знову невдача.
А у столиці, у столиці, у столиці, у столиці
Гарні вулиці і парки, де гуляють молодиці.
У столиці, у столиці, у столиці, у столиці
Люди й гроші, всі хороші, всі царевичі й цариці,
А я з провінції, а я з провінції, я я з провінції...
Асиміляція - страшна річ, я не став її жертвою,
І себе не спаплюжив, я є людиною відвертою.
Мене навчили тут культури, мови та літератури,
Як вести себе на людях, бути стильним без халтури.
Я вже модний, я столичний, нас таких тут три мільйони,
Лицемірство та брехня - це провінційні забубони.
А у столиці, у столиці, у столиці, у столиці
Гарні вулиці і парки, де гуляють молодиці.
У столиці, у столиці, у столиці, у столиці
Люди й гроші, всі хороші, посміхаються щомиті.
А у столиці, у столиці, у столиці, у столиці
Гарні вулиці і парки, де гуляють молодиці.
У столиці, у столиці, у столиці, у столиці
Люди й гроші, всі хороші, всі царевичі й цариці. Поділитись сторінкою: 
| |
