Лазуровий келих

Час – розпечена лава невпинна
Розчавить собою мiста i сади,
Лиш острови вiчного радостi
Пiдносяться високо, понад усiм.

Там можна торкнутися хмари бiленької,
Змочити ноги в небесних озерах,
Випити вина з лазурового келиху,
Лазурового келиху вiчної радостi.

Буде ще час, зберуться всi люди
Просити прощення в неба й в землi,
Дайте нам шлях, вiд горя до радостi,
Ми впевненi хтось з нас зможе дiйти.

Ми вiримо в те, що десь вони є,
Тi острови вiчного радостi,
Пiдiймемось понад усiм,
І вип'ємо вина з лазурового келиху.

Поділитись сторінкою: