Квіточка

Якось весняною порою,
Коли розтав весь сніг
Попід дерев корою,
Почався води біг.
Усе на світі оживає
І квіточка ясна
Потрошки сили набирає,
І думає вона.

Приспів:
Про землю, про воду, вогонь і мідні труби,
Про долю свого народу, як його спасти.
Про вітер і гори, трави й полонини,
Про ріки й море, про спалені мости.

Темрява опустилась,
Ніч сюди прийшла
І зірочка світилась,
Єдиною вона була.
А квітка міцно спала,
Бо трохи утомилась.
За день міцніше стала,
Про це життя їй снилось.

Приспів.

Поділитись сторінкою: