| |
Всі хто чує мене, всі хто бачить,
Я знаю, вони нам цього не пробачать
І ми не пробачим ніколи того,
Хто силиться нам натягтути ярмо,
Бо ми живем на Україні,
І ми живем в найкращий час,
І я від радості дурію,
Бо ще не в всіх вселився страх.
Мені набридла ваша правда,
Мені набриднув ваш диктат.
Я хочу мури повалити,
Я хочу проти вас повстать!
Мені вже набридло стоять на колінах,
Мені вже набридло прощення просить,
Я хочу свій мозок від бруду звільнити,
Я хочу зухвало систему звалить!
А люди - мовчазні телята:
Узріли в зраднику Христа,
Чекають смирно з неба манни,
А та скінчилася - нема.
А манну янголи пожерли,
Нам не залишили та й годі -
Ми звикли пожирать отруту,
Ми звикли запивати кров'ю.
Святкуєм радо незалежність:
Свободи добились? Чиєї? - Не знаю!
Свобода життя нам нове обіцяла,
Я бачу, свобода повільно згниває...
Мені вже набридло стоять на колінах,
Мені вже набридло прощення просить,
Я хочу свій мозок від бруду звільнити,
Я хочу зухвало систему звалить!
Хто з вас відважиться врешті повстати?
Хто зніме кайдани, розкриє свій рот?
Хто встане з колін й на весь світ заволає,
Щоб чорти полякались? Хто звалить терор?!
Мені лиш набридло стоять на колінах,
Мені лиш набридло прощення просить,
Я хтів би від бруду й брехні відпочити,
Сховатись від всіх й посміятись зі всіх.
Я хтів би знівечити, вбити, продати
Пусті безпідставні надії, слова,
Чекання, кохання, нестримні бажання,
Віру у милість та чесність царя.
Віру у справедливість тирана,
Неупередженість суду, безкорисливість лікаря,
Я хочу вас зрадити, хочу звільнити від себе,
Продати весь світ задарма.
Мені вже набридло стоять на колінах,
Мені вже набридло прощення просить,
Я хочу свій мозок від бруду звільнити,
Я хочу зухвало систему звалить!
Мені вже набридло стоять на колінах,
Тобі не набридло стоять на колінах?
Вам всім не набридло стоять на колінах?
Нам всім не набридло?! - Дай їм під зад! Поділитись сторінкою: 
| |
