| |
Наша служба небезпечна і складна -
Будувати дачі генералам до темна,
Що солдат, гастрит чи вже ангіна?
Військкомат послав сюди,
Тому, давай, працюй, скотино!
Мряка, дощ, мороз чи холод - не страшні,
Про хвороби ти забудеш назавжди!
Ей, солдат, ти голови не опускай,
Швидше ти відро з бетоном подавай!
Чим більше в армії дубів,
Тим слабший захист ворогів!!!
Нам ще одна пара рук, знаєш як потрібна,
В часи коли давним-давно вже зникла рабська сила
Тому не стій, а швидше висновки роби
Допоки ми ще друзі, а не вороги!
Хочеш у відгул – закрий рот і не кричи,
Краще тону цегли на собі приволочи,
Буде ще робота для тебе і для всіх,
Не скоро ти побачиш родичів своїх!
Чим більше в армії плугів,
Тим менше треба тракторів!
Кажуть Армія робить з покидьків – людей!
Чому ж батьки не відпускають у війська своїх дітей?
Незалежність наша рік за роком йде
Та порядку у армаді так ніхто й не наведе!
Не так вже і легко бути солдатом,
Чоботі носити, честь генералам віддавати!
А що ж тоді робити коли честі не має?
Невже наша країна, на війні щось програє?!
Я, не хочу в армію!
Ти не хочеш в армію!
Він не хоче в армію!
Ніхто не хоче в армію! Поділитись сторінкою: 
| |
