Світ гниє

Бий мене, вбий мене,
На шматки розріж мене,
Впрах мене зітри!
Та не знаю, де є довбаний,
Світом тиражований,
Зміст життя людського...
Ніби є, ніби гниє, ніби
Тисячі років
Тисячами пустот в очах!
Дивились, шукали, хотіли знайти...
Та ніби є, ніби не є,
Та ніби є, гниє!

Приспів:
Світ гниє!
З голови, як риба, та до ніг, як треба,
З часом перетворюючи тіло на лайно,
З голови, як риба, та до ніг, як треба.

Морок в очах і жах, і безперервний біль.
Ти думаєш мало? Ти сморід відчуй!
Всі почуття, помираючи день за днем,
Лишається єдине, що наповнює мозок:
Ти вбиваєш мене, ти вбиваєш усіх.

Крім себе голос смерті: Є-є!
Наповнює мозок
Лиш єдиний твій друг,
Не підкупний твій друг в голові,
Повідомить, що: Світ гниє!
З голови, як риба, та до ніг, як треба,
З часом перетворюючи тіло на лайно.

Приспів.

Я не дам займати лайном свої думки,
Не вірю, що в світі є легкі шляхи,
Я не бачу виходу, де бачать його всі,
Не відчуваю радість, що надходить звідусіль.

Світ гниє!
З голови, як риба, та до ніг, як треба.
Світ гниє!
З часом перетворюючи тіло на лайно.

Поділитись сторінкою: