| |
Важко бути незалежним від суспільства
Та вже не залишається нічого більше,
Від тих законів від тієї гідності,
Всі правила моралі, мабуть, створені для бідності.
Живи, як хочеш по своїх законах,
Або йди шукати правди в церкві чи в іконах,
Ти нікому не треба, всі тебе ігнорують,
На основі жалюгідності чесний світ будують.
Так всі мої слова це вода, пам'ятай їх!
Так всі мої слова це вода, та це правда!
Програваючи утікаєш ти,
Від себе самого очі ховаючи!
Програваючи утікаєш ти,
Від себе самого очі ховаючи!
Приспів:
Давай, давай, давай знайди себе!
Змінись! Всередині й назовні.
Давай, давай, давай знайди себе!
Змінись! Всередині й назовні.
Давай, давай, давай знайди себе!
Змінись! Всередині й назовні.
Давай, давай, давай знайди себе!
Змінись!
Важко бути незалежним від суспільства
Та вже не залишається нічого більше,
Від тих героїв - полум'яних патріотів,
Які систематично роблять з нас ідіотів.
Вже нікому не треба ні честь, ні совість,
Всі забули про повагу давно, але натомість
Ще ніхто не здогадався, що не можна зволікати,
Бо це доля слабких- сидіти та чекати.
Так всі мої слова це вода – пам'ятай їх
Так всі мої слова це вода, пам'ятай їх!
Так всі мої слова це вода, та це правда!
Програваючи утікаєш ти,
Від себе самого очі ховаючи!
Програваючи утікаєш ти,
Від себе самого очі ховаючи!
Приспів.
Світ цей вже чекає на тебе, |
Нікому більше тепер він не треба... | (4)
Зникли слова, залишились емоції,
Хто ж ми такі? Чи герої, чи злодії?
Свіжі думки не приносять нового,
Хочу звернутися до тебе одного!
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
