Ми, ніби ми

Ми, ніби ми. Але насправді,
То не ми, а вони.
Ти, ніби ти. Але насправді,
То твої білі сни.

Ти не думав себе,
Сам собі як хотів
Насправді...
Ти втішаєш собою
Себе в самоті,
Щоб знати.

Ти, ніби йшов. Але, що з того? -
Якщо ти не знайшов.
Ти, ніби був. Але, що з того? -
Якщо ти не почув.

Шо із того? - Якшо ти дурний покишо,
Як завжди.
Що із того? - Коли ти не знаєш нічо
Насправді.

Разом якось ми неодмінно
Ше придумаєм шось.
Разом колись обов'язково зробим
Шось, подивись.

А тепер ти ніяк: ні так, ані сяк
Насправді.
А тепер ти ніхто: ані се, ані то,
Щоб знав ти...

Поділитись сторінкою: