Давня любов

Знов повернулась та пора, хоч я не вірю в це
Ще ніби літо не скінчилося, і все ж
Дивлюсь крізь промені минулого в твоє лице
Я вже не той, але я бачу там все те ж

Давня любов моя 
Двері не зачиняй
Ти не впізнала?  Це я
Пісня вечірняя

Духмяні натяки, що звуться матіолою
Вечірні натяки, знайомі нам обом
Наївний той, хто все життя вважає школою
І хто тікає від життєвих перевтом

Давня любов моя 
Двері не зачиняй
Ти не впізнала?  Це я
Пісня вечірняя

Я доторкнусь через роки до тебе спогадом
І ти відчуєш, що міняється не все
Цей незнайомець із сумним знайомим поглядом
Тобі потрібне щось до осені несе

Давня любов моя 
Двері не зачиняй
Ти не впізнала?  Це я
Пісня вечірняя

Поділитись сторінкою: