Душа вогню

На степах, де вітер мовчить,
Серед ночі зоряно-сивої,
Йде козак, такий, як міф,
З душею, скованою силою.
В його руках меч, в очах вогонь,
Таємниці предків у серці палають,
Чує пісню степу й грім долонь,
Сили його в світи линуть без краю.

Приспів:
Козак-характерник - душа вогню,
Він читає вітри, у серці грозу.
Б'є, як блискавка, мов тінь на зорю,
Захищає рідний край, любов свою!

Вода шепоче йому секрет,
Вогонь його танцю знає рухи.
Коли ворог іде на лан без меж,
Він стає бурею, крицею в кругах!
У тінях ночі чути свист,
Це він малює шлях для перемоги.
Завжди напоготові, завжди чист,
Служить народу, залишаючись строгим!

Приспів.

Речитатив:
В його крові пульсує степ,
Він не боїться навіть смерті!
За народ піде на весь світ,
Міцний, як дуб, живе у свободі!
Шепіт пращурів у кожному слові,
Його дух вічний у вільній любові!
Козак-характерник - душа вогню,
Він легенда степів, захисник свого краю.
Небо вклоняється, як грім на дощі,
Він вічно живе в кожній козацькій душі!

Поділитись сторінкою: