Зниклий безвісти

Обсипавсь цвіт із вишень білий
І десь подівся у траві,
А в мами коси посивіли –
Син загубився на війні...

Приспів:
О, сину, сину, відізвися,
Хоч якусь звісточку подай!..
За тебе Богу я молюся,
Й чекаю вдома – пам'ятай!..

Нема ні слуху, ані звуку,
Між мертвих, ні серед живих...
І серце мами крають муки –
Уся у роздумах своїх...

Приспів.

Накрила маму чорна туга,
Дні сірі тягнуться в імлі...
І біль, і сльози, і напруга,
І сиві коси на чолі...

Приспів.

Поділитись сторінкою: