Як ніч лягає на кордон

Як ніч лягає на кордон,
Солдати дивляться у небо.
Думки про мир беруть в полон,
І повний місяць спить над степом.

Там кожен мріє про своє,
Там тисячі тяжких історій.
І, поки ранок настає,
Вони думками: хто на морі,

Хто в теплім ліжку, хто в таксі,
Хто їде маму обійняти...
І відчайдушно хочуть всі
Простого миру ще пізнати.

Не бути звіром, не вбивать,
Бо ти - не орк, жива людина,
Війни проклятої не знать,
І щоб не вмерла Україна!

Поділитись сторінкою: