|
Падали!.. Падали!..
Мабуть, даремно літали ми!..
Ми з тобою падали!.. Падали!..
Мамо, даремно літали ми!..
Я один із тих, кого важко зігріти,
Я століттями блукав, шукав спокій по світу.
Бачив, як руки ліпили вічні моноліти,
Бачив, як стали вінками всі за кулісами квіти.
Прийде час, коли не будь нам піти,
Із багатства - лиш небо і біти.
Кожен намагається лишитись простим
І не бути пустим, та застрягли між цим...
Світло із небес манить так людей,
Хочемо полетіти вдаль та тримає нас одне!..
Приспів:
Бо ми падали!.. Падали!.. |
Мабуть, даремно літали ми!.. |
Ми з тобою падали!.. Падали!.. |
Мамо, даремно літали ми!.. | (2)
Новий горизонт, гори-горизонт,
Знову за вікном мої гори знов,
Бо втікати від себе вже - не резон,
Мої ангели і демони нарешті в унісон.
Мамо, у нас часу не так багато,
Де дерево, там і хата,
І стати путьовим татом,
І дітей навчити, щоб жити і не боятись,
Що не так вже боляче літати!..
Світло із небес манить так людей,
Хочемо полетіти вдаль та тримає нас одне!..
Приспів.
Падали!.. Бо ми падали!..
Падали!.. Падали!..
Бо ми падали!.. Падали!..
Недаремно літали ми!.. Поділитись сторінкою:
| |