Осіння елегія

Не так давно минуло літо,
І нам того не зрозуміти,
Чому ж тепер духмянять квіти
Та не для нас, та не для нас?..
За листопадом не поспіти,
І часу плин перехитрити,
Тож дали мені затужити
Твої слова, твої слова...

Приспів:
Та вже минає ця весільна осінь,
І все сумними вкрито барвами...
Не тільки я, а навіть небо просить:
Скажи, чому так і не разом ми?..

Осінні вогнища в тумані
Нас наче знову задурманять,
Я все чекаю, що поманить
Тебе до мене назавжди!..
Нам журавлі мости проложать,
Бо в цьому є той задум Божий,
І осінь все ж нам допоможе,
О, тільки ти мене зажди!..

Приспів.

Поділитись сторінкою: