| |
Скільки ще треба нас шити,
Щоб нормально жити?..
Безліч годин, купа хвилин...
Нас з тобою накрив сплін,
Море річок втекло,
Щось заховалося під скло,
А десь нові фарби кружляють
І нас розважають...
Чи буде вибух?.. Чи буде тепло?..
І навряд чи буде пекло...
Я тебе, я тебе, я тебе запалив!..
Ти мене закрила, зцілила і не пустила!..
Швидко знаходиш, повільно втікаєш,
А швидко утік - тоді розгрібаєш,
А чи потрібна втеча?..
Може настигне потім порожнеча?..
Все одно кудись кульгаєш,
Йдеш і йдеш, не помічаєш,
Як радісно, як прикро було,
Все від тебе сховалось давно...
Чи буде вибух?.. Чи буде пекло?..
І навряд чи буде пекло... Ти мене,
Ти мене, ти мене викреслила...
Я тебе проспав, упав, не наздогнав!..
Я тебе, я тебе, я тебе запалив!..
Ти мене закрила, зцілила і не пустила!..
Ти мене, ти мене, ти мене викреслила!..
Я тебе проспав, упав, не наздогнав!.. Поділитись сторінкою: 
| |
