Налий, шинкарочко

Задиміли козацькі дороги
І до пам'яті попіл той ліг
Запорожці схилялись до Бога
Не обходячи радісний гріх.

Полюбили і пісню і чарку
І гарячі дівочі вуста
Гей шинкарочко, люба шинкарочко –
Бачиш кварта у мене пуста.

Приспів:
  Налий шинкарочко, став на столи,
  Питвом козацьким нас розвесели.
  Налий, і вип'ємо ми всі до дна,   |
  Бо не пасує нам душа сумна.       | (2)

П'є козак, та не вп'ється ніколи,
Бо у нього вже вдача така,
Щоб в бою не точитися з коней
І не слабла рішуча рука.

Можна згадувать дуже багато,
Розливаючи хміль давнини,
То ж згадаймо, що ми з вами браття,
Запорожців веселих сини.

Приспів.

Поділитись сторінкою: