Похвала

— Ахи! — гукнув старий павук,
Уздрівши юну муху. —
Ти так гудеш, що кожен звук,
Як музика для слуху.

За дивну талію твою
І за гарненькі ніжки —
Я все покинув би й пішов
Хоч на край світу пішки.

Ти — як перлина, як топаз,
Ти — як іскрина синя..
А муха — дзись!
І тільки раз! —
Попала в павутиння.

Ну й зрозуміло, що було
І що робилось далі.
Оскільки діло вже дійшло
У байці до моралі,

То я скажу, що не для мух
Слова, звичайно, мовляться,
Бо на солодку похвалу
Не тільки мухи ловляться.

Поділитись сторінкою: