| |
Завітавши в храм, я і не чекав
Побачити тебе там, ти лише сиділа,
Не маючи діла...
Лише гортала мою книгу,
Сторінку за сторінку
Ти гортала стрімко,
Вимальовуючи світло...
Завітало сонце у моє віконце,
Залишившись у долонці...
Приспів:
Нащо мені море, золотаві гори,
Коли ми з тобою не двоє?..
Не світяться зорі, не бушує море,
Ходимо ми не знайомі...
Життя - будівля. Й вистачає сил
Перетерпіти всю цю біганину,
Щоб у кінці від змаху крил
Ми опинились вище, ніж хотіли...
Як постріл поцілунок віри
Вкриває нас теплом і добротою,
І можна залишитись просто сірим...
Ти хочеш фарб? Ходімо, я з тобою!
Ці фарби особливі надто,
Кінця кінців у них уже не буде...
Згадай, як двадцять літ тому назад
Так, як сьогодні виходила ти в люди.
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
