| |
Нема таких осінніх партитур,
Які б зіграли ноту завершальну,
Оцих жорстких, диявольських тортур,
Оцього горя ноту прощавальну!..
Нема таких смичків, немає струн,
Немає рук умілих музикантів,
Які б розклад змінили віщих трун
І дії оправдали окупантів...
Приспів:
Коли твій син не повертається з війни,
Коли село встріча Героя на колінах,
Спинися, музико, і тишу обійми,
Хай син побуде хоть на мить у рідних стінах...
Двохсотий - цифра, та непрощена вона,
Бо це обірване чиєсь життя і доля...
Мужчин найкращих забирає ця війна,
Безжально косить, сипле смертю серед поля...
Допоки виполіскують дощі,
Допоки наші діти в пазурищах,
Життя давно не ціниться ніким,
І сльози горя, лють на кладовищах...
Хіба їх ладен злікувати звук?..
Хіба під силу відчай музикантах?..
Серед жаливих, здичавілих мук
Лиш образ Богоматері Оранти...
Приспів.
Коли твій син не повертається з війни,
Коли село встріча Героя на колінах,
Спинися, музико, і тишу обійми,
Хай син побуде хоть на мить у рідних стінах... Поділитись сторінкою: 
| |
