|
Місяць нагорі та заснули малята,
Є що поїсти та прибрана хата,
І поруч на подвір'ї розквітає квітонька,
Але для неї все це тимчасова клітонька...
Хоч міста європейського сяють вогні,
Але для неї неприємно жити на чужині...
Приспів:
В новинах називають тебе словом "біженка",
Ніхто не знає скільки ти зустріла лишенька...
І твоя гордість не дає сказати нікому,
Як хочеться скоріше повернуться додому!..
Вона на віконці запалить свіченьку
І буде шепотіти на святу водиченьку,
Щоб вижив той, хто проводжав її у дорогу,
А зараз здобуває для усіх перемогу.
І не знайти в окопі йому кращої броні,
Чим ті слова, що скажуть її губи сумні.
Приспів.
Скільки б не склалося їй жити з цим,
Назавжди буде біль - залишати свій дім...
Плаче тихо в подушку, щоби вдень усміхатись,
І додому скоріше вона мріє вертатись,
Щоб над дахом своїм розігнати хмаринки,
Бо нема сильніше в світі української жінки!
Приспів. Поділитись сторінкою:
| |