Сталевий Хрест Азовсталі

Все видно вже чітко,
В анфас, і у профіль,
А світ наче впав у ступор.
Це, Україно, твоя Голгофа!
Їй ім'я — Маріуполь!

Европа тупо оторопіла
Під шаром брехні заскорузлої.
Мовчать русисти і русофіли,
Мовчать "хорошиє рускіє".

За співчуттям їх цікавість ховається.
Сичать імпотенти й кастрати:
Дивися, як вони відбиваються!
Дивись, як не хочуть вмирати!

За нас свій голос ніхто не підніме.
Хай як вже є, так і буде...
Хіба, що якийсь француз або німець
Списом прохромить груди...

Довгі тунелі з залізними люками,
Темні й вузькі ходи.
І Божий Син між Синами Людськими
Там робить ковток води...

Раптово візію ось таку мені
Уяви приносить вихор:
Зняли вже з хреста, закотили каменем
І виставили вартових...

Ні! Нас не зламати!
Ні! Нам не зламатись!
Зі сплаву Гніву й Печалі
Над морем Азовським буде здійматись
Сталевий Хрест Азовсталі!
Над морем Азовським буде здійматись
Сталевий Хрест Азовсталі!

Поділитись сторінкою: