|
Засинай...
Вечір повіяв, купаючись морем,
Місяць повісив заплакані зорі...
Що було небом, сховалось в калюжі,
Ніч постилили, лягай і подумай...
Як тобі спиться і, що тобі снилось,
Сьогодні на вчора, від завтра в вівторок?..
Вибач мала, я заплутався в соснах,
Те, що ти робиш, мій мозок виносить...
Засинай!.. Засинай!..
П'ять тисяч фільмів і тисячу ночей
Ми заспівали в унісонені очі...
Скільки забули і, скільки ще буде
Наших, чужих, заблукавших недуже?..
Може, не треба вже спалах і досить,
Можна води?.. Ми напилися вдосталь...
Дайте ж їм хліба, залиште нам волю!..
Голод і воля це те, що нас носить!..
Засинай!.. Засинай!.. Засинай!..
Засинай!.. Засинай!.. Засинай!..
Засинай!.. Засинай!.. Засинай!.. Поділитись сторінкою:
| |