А, може, то любов?..

Все так було невимірно жадано,
Я посмішку щасливу не ховала,
Коли казав, що я - твоя кохана!..
Що все не вічне, мабуть, я не знала...
Недобрі люди злії пересуди
Пролили знов мої безсонні ночі,
І розпачі вдихнули мої груди,
І від печалі заросились очі...

Приспів:
А, може, то любов моя була     |
Така невинна і така ранима?..  |
Чого ж вона так рано одцвіла   |
І серденько повила павутина?.. | (2)

Опалий лист далеко так понесло
Осіннім вітром і дощем колючим,
І, мов кохання, те, що не воскресне,
Торкнув мене так холодно болюче....
Болить, болить на серці рана,
Не гоїться, бо доки пам'ятаю,
Що я була колись твоя кохана,
І чи так вірно знову покохаю...

Приспів.

Поділитись сторінкою: