Житомир

Житомир, Житомир, Житомир,
Багато спливло вже води...
А ти, ніби вогник у домі,
Нас маниш ласкаво сюди.

Приспів.
Вечірня зоря над рікою,
Гойдає човни течія.
З водою спливла голубою
Житомирська юність моя...

Ти сяєш так само неоном
Опівночі, в зоряну тиш,
І темінь зганяючи сонну,
Ранковим трамваєм дзвениш.

Приспів.

Змінялись метілями зливи,
Збігали весною струмки,
І добрі зернятка на ниву
Лягали з твоєї руки...

Приспів.

Я шум твій, як шелест колосся,
Почую в поліських вітрах.
Житомир, ти юний і досі,
Ти липовим цвітом пропах.

Приспів.

Поділитись сторінкою: