Зашуми, Дніпро

Ніби матері долоні — лагідна вода.
Поміж вербами блукає лада золота...

        Зашуми, Дніпро, про красу й добро,
        Про кохану Україну зашуми, Дніпро.

І нехай заб'ється серце — тепле чаєня...
Скільки сліз несла до моря чиста течія!..

        Зашуми, Дніпро, розкажи мені,
        Як здіймав ти гори-хвилі у грозові дні.

Хліб і сіль — для друга й брата, а для ката — грім.
Є невисохлі джерела — вирувати їм.

        Зашуми, Дніпро, про красу й добро,
        Про народ мій незборимий зашуми, Дніпро.

Зорі тихо в телескопи падають вночі;
Дніпрельстанів світлі очі вип'ють височінь.

        Зашуми Дніпро, у нові світи.
        О, ріко моєї долі, не змілієш ти!

Ніби матері долоні — лагідна вода.
Поміж вербами блукає лада золота...

        Зашуми, Дніпро про красу й добро,
        Про кохану Україну зашуми, Дніпро.

Поділитись сторінкою: