Інтермецо в кінці зими

Першого лютого не чекай,
Вічній зимі наступає край!
Ти вже не Герда, а я не Кай,
Каїном теж не буду!
Спокій і світло в руці ріки,
Все відбувається навпаки,
Місто скорботне і зле покинь -
Там забагато бруду!..

В мене магнолія зацвіла,
Пагорбом стелиться ковила,
Сонце літає, немов волан,
Поміж руками Бога,
Гріється вуж на гіллі верби,
Тепле осоння гінкі герби,
В небо ростуть це горби, горби,
Тож нагостри остроги!..

Це інтермецо в кінці зими,
Може триватиме тільки мить,
Чуєш, архангел для нас сурмить,
Кличе на поле бою!..
Будеш трояндою на мечі,
Полум'ям сонячної свічі,
Голосом серця в мені звучи
Флейтою чи гобоєм...

Поділитись сторінкою: