Пустеля

Знову весна... І знову я
Без тебе мерзну...
Шепіт, подих, і я
У цій безодні голий...
Море у долонях,
Та чомусь болить у скронях...
Скелі, мов стіни,
Ми перейшли у інший вимір...

Приспів:
Хай тобі співає вода пустель...
Там, де ти живеш, нема людей...
Все мине, я знаю, і це мине!..
Мине!.. Мине!.. Мине!..

Знову осінь... Вже сиве небо
Кличе в гості...
Може і досить
Захлинатись у її волоссі...
Знаєш, буває,
Ми любим те, що нас вбиває...
Скелі, мов стіни,
Ми перейшли у інший вимір...

Приспів.

Поділитись сторінкою: