|
Про чудеса із братом якось я балакав,
Мені секрет відкрив мій старший братик Гриць,
Сказав: Годинник це не просто залізяка,
А інший світ, що повен див і таємниць!
Ого! Ага! Ух ти! Ого! Ого-ого!
Ого! Ага! Ух ти! Ого! Ого-ого!
Сидять в годиннику маленькі чоловічки:
Тиринь-Пружинь, Бжик-Бжик, Ходак-Перестрибак.
І завдяки цим чоловічкам невеличким
Старий годинник ходить: Тікі-тікі-так!
Тік-так! Тік-так! Тік-тік і тікі-тікі-так!
Тік-так! Тік-так! Тік-тік і тікі-тікі-так!
Живе в годиннику сонько – Горластий Дзвоник,
Тихенько спить собі весь час – вночі і вдень.
Коли будити цього сплюшка, він спросоння
На весь будинок репетує: Дзень-дзелень-дзелень!
Дзень-дзень! День-дзень! Дзелень-дзелень-дзелень!
Дзень-дзень! День-дзень! Дзелень-дзелень-дзелень!
Є ще дві панночки, Годинка і Хвилинка,
Товста й низенька та висока і тонка –
Кружляють панни циферблатом без спочинку
Під ритм і музику бадьорого танка.
Трік-трак! Трік-трак! Трік-трак і тріки-тріки-трак!
Трік-трак! Трік-трак! Трік-трак і тріки-тріки-трак!
Я познайомитись намірився із ними –
Узявши викрутку, годинник розкрутив.
Але, на жаль, між залізячками дрібними
З тутешніх мешканців нікого не зустрів!..
Овва! Овва! Овва! Овва! Ну я так не бавлюся!
Овва! Так нечесно! Овва! Де ви всі поховалися?
Овва! Овва!
Я колупав годинник вперто, без упину
Між коліщат, зубців, пластин, хитросплетінь
Ніяких див! Надибав лиш якусь пружину,
Що раптом скочила і в ніс мене Тиринь!
Хо-хо, тиринь! Ого! Ех-ех! А-я-яй!
Тринь! Тринь! Просто в ніс мене тиринь!
Ось так! Тільки так! Тільки так!
Тільки, тільки так! Поділитись сторінкою:
| |