Вербичка

Я так люблю вербиченьку плакучу,
Вона вітає першою весну...
Сумна краса ніколи не наскучить -
Хоч як спішу, але не промину.
Голублю щиро й трепетно руками,
Їй ніжність я сердечну передам.
Краси її тендітної торкаюсь,
Від того в ній дзвенить жива вода.

Приспів:
Вербичка, плакуча вербичка,
На листячку срібна роса...
Вербичка, плакуча вербичка,
В тобі українська краса!

Коли душа металась і страждала -
Її від всього світу загорну...
Верба за мене плакала й ридала
І воскрешала у душі весну.
І вже не знаю: я в отій вербичці
Сумую-плачу, чи вона в мені?
Та в ній жіноче серце буде битись,
Плакуча ніжність житиме в мені

Приспів.

Поділитись сторінкою: